42. Практичне заняття Приклади маніпуляцій: аналіз та протидія.

 12.02 Тема уроку: Практичне заняття Приклади маніпуляцій: аналіз та протидія.

Мета: розвивати навички визначення фейків та маніпуляцій у медіа.

Маніпуляція в медіа – це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, певного ставлення до тієї або іншої проблеми/особи/явища. Прикладами маніпуляції в медіа можуть бути: 

•  надання неповної інформації; 
•  навмисне приховування певного аспекту інформації; 
•  зміщення акцентів у повідомленні; 
•  висмикування з контексту тощо.

Маніпуляція в медіа тісно пов’язана з одним важливим поняттям – «пропагандою». Пропаганда – це така форма комунікації, що має за мету вплинути на ставлення суспільства до певної проблеми/ситуації/явища. Пропаганда можлива завдяки застосуванню маніпулятивних технік. Пропаганда цілеспрямованою. Тобто йдеться не про випадкову помилку або неточність, а саме про цілеспрямовану тактику. Пропаганда звичайно впливає на ставлення до певних явищ або груп людей. Наприклад, пропаганда може формувати ворожість до мігрантів через зображення їх як загрози. 

Фейк – це навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція

Завдання 1. Інформація чи маніпуляція? 

Мета: закріпити вміння розрізняти інформаційні та маніпуляційні повідомлення. Перейдіть до гри за qr-кодом та пройдіть її. 

Завдання 2. «Манiпуляцii в заголовках»

Заголовок – це дуже важливий елемент статті. Одна з його функцій – уразити читача й змусити його прочитати матеріал. Саме тому в заголовки журналісти часто додають елементи драматичності, сенсаційності. Особливо часто цим зловживають бульварні видання. Справа в тому, що значна кількість людей не читає всіх статей у газеті, на сайті, переглядаючи тільки заголовки. Саме цю особливість читання використовує пропаганда. Сенсаційні заголовки особливо типові для таблоїдних, «жовтих» газет. Знову ж, їхня мета – привернути увагу й емоційно зачепити читача. Гра на емоціях – невіднятний складник маніпуляцій.

Аналіз заголовка ґрунтується на трьох питаннях: 

1. Як ви думаєте, чи фейки вони? 
2. Чому ви зробили такий висновок?
3. Яким чином можна перевірити правдивість заголовків? 

Наприклад: Заголовок "З наступного місяця доступ до фейсбуку буде коштувати $3 на місяць" -  це фейк, Я так думаю тому, що це соціальна мережа для спілкування. Їм вигідно, щоб у них було багато користувачів, бо це приносить прибуток власникам. Цей заголовок можна перевірити на самому сайті «Фейсбуку», де написано, що сервіс повністю безплатний і так буде завжди. 

Заголовки для аналізу:

Білорусь відмовляється від своєї грошової одиниці й переходить на російський рубль

Облрада Закарпаття проголосувала за приєднання цієї області до Угорщини

Мобільні оператори підняли плату за дзвінки в межах країни вдвічі

Стипендії будуть одержувати тільки малозабезпечені студенти

 Учнів українських шкіл зобов’язали знищувати снігурів, тому що вони прилітають в Україну взимку з Росії 

Завдання 3. Мова ворожнечі та ярлики ворожнечі

Досить часто журналісти, бажаючи додати звичайній інформації про подію певної «родзинки»,  навмисне акцентують в тексті на інформації про те, що винуватець події – переселенець із Донбасу або Криму, при тому що ця інформація не має суспільного значення і не відіграє жодної ролі, крім негативної – укорінення у свідомості адресата маніпуляції про те, що всі переселенці – потенційні злочинці. Так формується стереотип розділеності українців на «справжніх» і «другорядних» (донецьких, луганських, кримських), що підкріплюється негативно оцінним позначенням на кшталт «донецький мажор», «кримськотатарський біженець», «знахабнілі донецькі», «понаїхали біженці» тощо. Публікації такого роду можуть супроводжуватися прихованою або навіть явною ідеєю того, що рівень злочинності в містах різко зріс у зв’язку з переміщенням до них жителів Криму та Донбасу. Гра змістом може відбуватися з самим позначенням внутрішньо переміщених осіб. Існує суттєва різниця між термінами «біженці» та «вимушені переселенці». Саме у використанні в медіа некоректного поняття «біженці» приховано непряму оцінку і можливість докору переселенцям щодо їхньої власної волі, а можливо, й вини в тому, що з ними сталося.

Перегляньте відео з новин ТСН від 3 серпня 2015 року "Біженець з Донбасу облаштував в орендованій столичній квартирі газову заправку"

Дайте відповіді на запитання:

1. Що ви думаєте про цей сюжет?
2. На що ви звернули увагу? 
3. Чи помітили ви в цьому сюжеті слова/фрази, які можуть викликати негативне ставлення?

Наприклад: «У тихому спальному районі Києва оселився біженець. Так його називають сусіди. Проте ні імені, ні місця, з якого перебрався сюди чоловік, вони не знають».

Завдання 4. Новина - фейк!

Спробуйте створити новину-фейк на свою або обрану із запропонованих тему, використовуючи при цьому якнайбільше способів для створення фейків і викривлення інформації. При цьому в новині обов’язково повинна бути хоч якась правдива інформація. Для виразності можете додати візуальних джерел: фото можна намалювати, а відео описати на словах.

Пропоновані теми:

• Випадок на турецькому курорті (автобус упав з моста; відпочивальники вчинили бійку; відпочивальник, пірнаючи з аквалангом, знайшов стародавню амфору).
• Економічне досягнення Білорусі (рекордний урожай зернових або овочевих; будівельний бум, прорив на міжнародній арені).
• Події навколо біженців зі Сходу й Африки в Європу (рекордна кількість загиблих або, навпаки, врятованих під час подорожі морем). 

Домашнє завдання на 17.02: закінчити практичну роботу та надіслати для перевірки