20. Практичне заняття: «Мистецтво спілкування»

 21.11. Тема уроку: Практичне заняття: «Мистецтво спілкування»

 Досягти успіху у спілкуванні з іншими можна не лише тоді, коли ми чітко і переконливо передаємо свої думки, але й коли ми слухаємо і, головне, чуємо співрозмовника. На перший погляд, слухання — це дуже простий та пасивний процес міжособистісної комунікації, але з усіх людських навичок уміння слухати є одним із найважливіших. Культура слухання є не менш важливою у ході спілкування, аніж уміння добре говорити. 

Неуважне слухання, свідоме чи несвідоме ігнорування співрозмовника призводять до неправильного сприйняття інформації, непорозуміння, ігнорування, а часто — й конфліктів. Спеціалісти наголошують на тому, що активному слуханню потрібно навчатися так само, як, скажімо, письму або читанню.

І. Пройдіть тест.

Тест «Як слухаємо інших» 

Просимо вас відповісти на запитання, що подані нижче. За кожну ствердну відповідь ви отримаєте 1 бал, тоді як за негативну — 0 балів. 

1. Чи чекаєте ви терпляче, коли інший припинить говорити й надасть вам можливість висловитися? 

2. Чи слухаєте ви лише те, що вам подобається? 

3. Чи заважають вам слухати співрозмовника власні емоції? 

4. Чи відволікаєтеся ви, коли співрозмовник викладає свої думки? 

5. Чи запам’ятовуєте ви замість основних моментів бесіди якісь несуттєві? 

6. Чи припиняєте ви слухати співрозмовника, якщо з’являються труднощі в розумінні його думки? 

7. Чи завжди ви слухаєте співрозмовника до кінця? 

8. Чи ставите ви себе на місце співрозмовника, щоб зрозуміти, що змусило його говорити саме так? 

9. Чи намагаєтеся ви з’ясувати, що спричинило суперечку: різні точки зору, постановка питання тощо? 

10. Чи уникаєте ви погляду співрозмовника під час розмови? 

11. Чи виникає у вас непереборне бажання перервати співрозмовника і вставити своє слово замість нього або проти нього / неї, «обігнати» його у висновках? 

 Підрахуйте кількість ствердних відповідей. Якщо у вас 8 ствердних відповідей і більше, це свідчать про вміння слухати інших. Така людина є добрим співрозмовником та відповідальним громадянином.

Цікава інформація.  Якщо все вербальне спілкування людей взяти за 100 % , то з них: 9 % — ми пишемо; 16 % — ми читаємо; 35 % — ми говоримо; 40 % — ми слухаємо, але не завжди чуємо.

ІІ. Проаналізуйте повідомлення.

У будь-якому повідомленні є предметний рівень (те, що ми говоримо, пишемо) та рівень ставлення (як ми це робимо, які відчуття закладаємо ми у текст, малюнок, музику тощо). Співвідношення цих двох складових повідомлення у ході комунікації часто є непропорційним: це може бути 20 % для предметного рівня і 80 % для рівня ставлення. Сучасний німецький вчений Фрідман Шульц фон Тун окрім предметного рівня та рівня ставлення, визначив ще два рівні комунікації, а саме рівень спонукання до дії та рівень самовираження відправника повідомлення. 

Проведіть по центру аркуша горизонтальну та вертикальну лінії. У верхньому лівому сегменті — предметний рівень, а у нижньому лівому — рівень ставлення. У верхньому правому сегменті буде, відповідно, рівень спонукання, а в нижньому правому — самовираження.

Використовуючи модель Шульца фон Туна, розшифруйте зміст такого повідомлення у Facebook: "Чекаємо завтра у волонтерському центрі, дуже потрібні ваші руки: наші воїни чекають маскувальні сітки!" 

ІІІ. Дайте письмову відповідь «Чи можна назвати комунікацією?»: 

1. Спілкування у соціальній мережі людей, які проживають у різних країнах і ніколи не бачили один одного? 
2. Наявність великого рекламного бігборда на вулиці, по дорозі до школи / дому?
3. Читання книги, яку ви зараз тримаєте в руках? 
4. Ваші жести, зоровий контакт з іншими людьми, ваш одяг, зачіску чи манери поведінки? 
5. Ситуацію, коли вчитель / вчителька приходить на урок, мовчки сідає за стіл і гортає журнал, не говорячи жодного слова?

ІV. 10 правил ефективного спілкування. Поради від Селести Хедлі, радіоведучої, журналіста, автора книги «Нам потрібно поговорити».

1. Не відволікайтеся

Це не означає, що потрібно просто відкласти телефон або планшет. Проживайте зараз. Не думайте про сварку з начальником або про те, що приготувати на вечерю. Якщо хочете закінчити розмову, зробіть це, але не продовжуйте бесіду, думаючи про щось своє.

2. Не нав’язуйте власну думку

Якщо хочете висловити свою точку зору, не отримавши на неї відповіді або критики, заведіть блог. Розмову потрібно починати, розраховуючи чомусь навчитися. Як сказав телеведучий Білл Най: «Кожен, з ким ви знайомитеся, знає щось, чого не знаєте ви». Щоб дійсно почути співрозмовника, постарайтеся на час відкинути власні погляди.

3. Задавайте питання, які потребують розгорнутої відповіді

Беріть приклад з журналістів: починайте питання зі слів «хто», «що», «коли», «де», «чому», «як». Інакше співрозмовник буде відповідати тільки «так» або «ні». Попросіть описати подію або почуття. Співрозмовник задумається, а відповідь виявиться цікавою.

4. Слідкуйте за перебігом розмови

Часто нам в голову приходить якась думка і ми перестаємо слухати співрозмовника, думаючи тільки про те, що запитаємо самі. Причому буває, що питання повторює сказане людиною раніше. Щоб такого не відбувалося, навчіться відпускати ці думки. Вони будуть приходити і йти, просто не чіпляйтеся за них.

5. Якщо не знаєте чогось, так і скажіть

Радіоведучим доводиться особливо уважно стежити за своєю мовою, щоб не назвати себе в ефірі експертами в чомусь, в чому вони розбираються не так вже й добре. Намагайтеся дотримати свого слова. Не варто кидати слова на вітер. Краще перестрахуватися і недооцінити себе.

6. Не порівнюйте свій досвід з досвідом співрозмовника

Якщо співрозмовник розповідає про втрату близької людини, не кажіть, що пережили те ж саме. Якщо згадує про проблеми на роботі, не пускайте в розмови про своє начальника.

Не варто прирівнювати свій досвід до чужого, вони ніколи не бувають однаковими. А головне – мова зараз йде не про вас. Не перетягуйте на себе увагу, доводячи, який ви чудовий або як багато ви пережили.

7. Не повторювати

Це зарозуміло і нудно, але всі ми так робимо. Особливо в розмовах на роботі або бесідах з дітьми. Нам хочеться висловити якесь міркування, тому ми перефразовуємо його знову і знову. Постарайтеся позбутися від такої звички.

8. Не заглиблюйтеся в деталі

Людей мало хвилюють точні дати, імена, прізвища та інші деталі, які ви намагаєтеся згадати під час бесіди. Їм це нецікаво. Їм цікаві ви, що ви за людина, що у них з вами спільного. Так що забудьте про зайві подробиці.

9. Слухайте

Це найважливіша навичка для бесіди. Звичайно, говорити самому простіше і приємніше. Щоб слухати, потрібно докладати зусиль, витрачати енергію. Але без цього не вийде справжньої розмови. Ви просто по черзі будете вимовляти більш-менш пов’язані думки.

10. Висловлюйтеся коротко і ясно

Цим все сказано.