13. Права дитини

 17.10 Тема уроку: Права дитини

План уроку:

1. Поняття прав дитини. 

2. Конвенція ООН про права дитини. 

3. Захист прав дитини.

Матеріал для опрацювання

1. Поняття прав дитини

Як ви вже знаєте, становлення особистості відбувається від народження, і дитинство є тим часом, коли закладаються основи характеру та світогляду людини. Для забезпечення щасливого гармонійного дитинства було розроблено окрему ідею прав дитини. Ці права покликані захищати як дітей у розумінні людей, так і специфічні характерні особливості дитинства. За міжнародно-правовими актами дитиною визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку».

Шлях до усвідомлення людством того, що дітям необхідний особливий захист, був тривалим. До середини XVIII ст. дітей сприймали як «маленьких дорослих», які від власне дорослих, крім розмірів, нічим не відрізняються, але поряд із тим батько має майже необмежену владу над життям власних дітей. Уперше про фізичні, а головне, про психологічні відмінності дитини від дорослого широко заговорили у Франції та Англії у XVIII ст. До цього питання звернулися відомі тогочасні філософи, які обговорювали концепцію прав людини: Жан-Жак Руссо, Джон Локк, Мері Волстонкрафт. Вони виступали за те, що дітей не варто карати фізично, вони мають право на дозвілля, і що гра е необхідністю для дитини, батьки мають забезпечувати їх гармонійний фізичний, духовний та розумовий розвиток, ставитися до них як до окремої особистості.

Проте ці ідеї не набули загального поширення. До кінця XIX ст. права дітей не були забезпечені. Дитяча праця на фабриках (заводах), шахтах була звичайним явищем у багатьох промислово розвинених країнах Європи та Америки. Діти працювали нарівні з дорослими до 14—18 годин на добу (іноді з 5—6-річного віку), причому їм платили за це в кілька разів менше, ніж дорослим. Існувало безліч правил внутрішнього розпорядку, наприклад, заборонялося дивитися у вікно на робочому місці (для чого на вікнах висіли решітки або заглушки), гратися в обідню перерву. Повністю цю ситуацію не було викорінено до середини XX ст. Лише після загального зростання добробуту населення Європи та Північної Америки, розвитку руху за права людини розпочалася масштабна та ефективна боротьба за захист прав дітей.

Першим документом, який офіційно проголосив перелік прав дитини, стала Загальна Женевська декларація, прийнята в 1924 р. Лігою Націй. Вона стверджувала, що діти мають право на забезпечення нормального фізичного й духовного розвитку, отримати першими допомогу у важкі часи, зростати й розвиватися в любові, не зазнавати експлуатації, бути впевненими, що риси характеру та якості, які виховуються в них, будуть корисними людям. Одним із перших кроків Генеральної Асамблеї ООН щодо захисту прав дітей було створення в 1946 р. Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). 20 листопада 1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН було проголошено Декларацію прав дитини, що визначала принципи, за якими має функціонувати правовий захист дітей та дитинства.

3. Захист прав дитини.

В Україні дитина набуває прав поступово. Крім передбачених Конвенцією прав дитини, народившись, вона отримує право на громадянство, право жити й виховуватися в сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Дитина віком 1,5 року має право відвідувати ясла.

У 3 роки дитина має право відвідувати дитячий садок.

Із 6 років дитина має право:

• відвідувати школу;

• самостійно укладати дрібні побутові угоди.

Із 10 років дитина може:

• давати згоду на зміну свого імені та прізвища;

• давати згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину або відновлення батьківських прав своїх батьків;

• висловлювати свою думку про те, із ким із його батьків після розірвання шлюбу вона хотіла б жити;

• бути заслуханою в ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;

• вступати до дитячих громадських об’єднань. Із 14 років дитина:

• має право отримати паспорт (ID-картку);

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);

• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;

• має право самостійно розпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;

• може здійснювати свої авторські права як результат своєї інтелектуальної діяльності;

• може отримати дозвіл взяти шлюб як виняток, якщо склалися особливі обставини (при цьому настає повна дієздатність);

• може вступати на роботу з дозволу батьків (на легку працю не більше ніж 4 години на день);

• має право вимагати скасування усиновлення;

• може навчатися водінню мотоцикла;

• мае право керувати велосипедом під час руху дорогами;

• несе кримінальну відповідальність за найтяжчі види злочину;

• несе матеріальну відповідальність за укладеними угодами, а також за завдану майнову шкоду;

• може бути виключена зі школи за порушення.

Із 15 років дитина має право вступу на роботу (24-годинний робочий тиждень).

Із 16 років дитина:

• може взяти шлюб за наявності поважних причин;

• має право керувати мопедом під час руху на дорогах;

• може навчатися водінню автомобіля на дорогах за присутності інструктора;

• має право укладати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не може перевищувати 36 годин;

• підлягає адміністративній та кримінальній відповідальності за правопорушення.

Україна, як й інші держави — члени ООН, приділяє багато уваги захисту прав дітей. Українське законодавство захищає права дитини за допомогою таких механізмів:

• Конституція України (ст. 24, 51, 52, 92);

• Сімейний кодекс України (глави 13, 14 та ін.);

• Цивільний кодекс України (ст. 295, 1261 та ін.);

• Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»;

• Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;

• Закон України «Про охорону дитинства». Сімейний кодекс України передбачає, що у випадках порушення прав дитини її родичі, один із батьків, сама дитина можуть звернутися до органів опіки й піклування або до суду. Батьки або один із батьків, що порушують права дитини, можуть бути позбавлені батьківських прав. Справами дітей опікуються Служба у справах неповнолітніх, державні соціальні служби при місцевих державних адміністраціях, громадські організації, які опікуються проблемами захисту прав дітей. Шляхи захисту прав дитини:

• самозахист дитини;

• захист із боку батьків;

• звернення до органів опіки та піклування;

• звернення до суду;

• звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування;

• звернення до громадських організацій. 

ВИСНОВКИ

Захист прав дитини — неодмінна частина захисту прав людини. Невід'ємні права дитини перелічені в Конвенції про права дитини. Її принципи втілені в законодавстві країн, які ратифікували цю Конвенцію. Україна належить до них. Основними правами дитини є право на життя, ім'я, громадянство, відсутність дискримінації, право на свободу совісті та релігійних переконань, життя з батьками, працю, відпочинок, захист життя та здоров’я, освіту, відсутність рабства, житло, свободу слова, отримання інформації, користування досягненнями культури.

Відео на допомогу:

Домашнє завдання на 18.10:

Опрацювати матеріал на сайті або тему 2.4 у підручнику.

Виконайте завдання на с.46, 1 усно, а 2 - 5 письмово.